- інтелектуал
- [інтеилеиктуа/л]
-ла, м. (на) -лов'і/ -л'і, мн. -лие, -л'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
інтелектуал
Смотреть что такое "інтелектуал" в других словарях:
інтелектуалізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
інтелектуаліст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
інтелектуаліст — а, ч. 1) Людина розумової праці. 2) філос. Прибічник інтелектуалізму (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
інтелектуалізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
інтелектуалізувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
інтелектуалізація — ї, ж., книжн. Проникання інтелектуалізму (у 1 знач.) в життя людей, насичення його розумовою діяльністю. || Збільшення, посилення в чому небудь духовних, розумових, інтелектуальних засад. || Насичення художніх творів, мистецтва інтелектуалізмом.… … Український тлумачний словник
інтелектуалізувати — у/ю, у/єш, недок., перех. Здійснювати інтелектуалізацію … Український тлумачний словник
інтелектуал — а, ч. 1) Людина з високо розвиненим інтелектом, яка займається вишуканою розумовою, духовною діяльністю. 2) Людина розумової, інтелектуальної праці … Український тлумачний словник
інтелектуалізм — у, ч. 1) книжн. Насиченість думками, ідеями; філософська змістовність. || Розумове, духовне начало, вияв його. 2) філос. Назва ідеалістичних теорій, що висувають на перший план інтелект (розум, мислення) та ігнорують роль практичної діяльності,… … Український тлумачний словник
інтелектуал — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
